казка плакала слова пісні
У селі жила маленька казка, яка завжди була весела і радісна. Вона розповідала дітям найкращі історії, які дарували їм радість і віру у дива.
Але одного дня казка почула пісню, яка змусила її плакати. Слова пісні говорили про втрату і сум, про тугу і розлуку. Казка відчула біль і скорботу, які раніше ніколи не знала.
Вона засумувала за тими, хто втратив кохану людину, за тими, хто переживав складні моменти у житті. Її серце розривалося на шматки від болю, який вона відчула через слова пісні.
Та незважаючи на свою скорботу, казка не забула свою місію – дарувати надію та віру. Вона вирішила, що навіть у своїй скруті вона може бути опорою для інших. Так вона продовжила розповідати дітям казки, які лікували їхні серця і дарували їм радість.
І хоча іноді казка все ще плакала під звуки тієї пісні, вона знала, що її сльози – це не слабкість, а вияв її справжньої сили і співчуття.